Арабське одруження — це не просто обряд, а ціла подія, яка в житті багатьох арабських дівчат вважається однією з найголовніших! Звичаї, традиції, певні елементи одруження можуть відрізнятись у 22 арабських країнах в залежності від ступеня релігійності, однак існують спільні етапи, характерні для більшості арабських країн. Ось узагальнена схема арабського одруження від вибору нареченої до весільної церемонії.
У традиційних арабських суспільствах одруження — це сімейна справа, і часто саме мати чи сестра нареченого пропонують кандидатуру нареченої. Інколи сім’ї звертаються до послуг професійних свах, які мають стоси досьє потенційних наречених. Однак у великих арабських містах поширене і особисте знайомство (наприклад, в університеті, на роботі або через соціальні мережі), хоча офіційний дозвіл батьків все одно залишається важливим. Як правило, батьки оцінюють походження і репутацію родини, релігійність, освіту та манери, зовнішність.
Далі відбувається офіційне сватання, коли чоловік (або його родина) просить руки дівчини. Відбувається зустріч обох родин, під час якої обговорюються: згода дівчини (вона обов'язкова!), махр — шлюбний подарунок або викуп, який чоловік дарує нареченій (це може бути золото, гроші, квартира тощо) та інші умови шлюбного контракту.
Якщо все узгоджено — пара вважається офіційно зарученою. Часто після цього відбувається скромна святкова подія та юридично-релігійна частина шлюбу, яку укладає Шейх або Каді (суддя за шаріатом) у присутності свідків з обох сторін. Після підписання контракту подружжя формально вважається одруженим, хоча святкування може бути пізніше.
Арабське весілля часто буває розділеним на чоловічу та жіночу частини, особливо в більш консервативних суспільствах. Якщо, наприклад, жіноча половина святкує весілля в бенкетній залі готелю, то перед появою нареченого дається відповідний клич, і жінки швидко вдягаються абаї та хустки, прикриваючи яскраві вбрання. До речі, не випадково в арабських жінок прийнято надзвичайно урочисто вбиратися на весілля, навіть просто в якості запрошених гостей. Річ у тім, що на таких подіях чимало матерів придивляються до молодих дівчат, з якими можна було б одружити їхніх синів. Знаючи про це, дівчата намагаються продемонструвати себе в найкращому вигляді. Наречена на їхньому фоні все одно не губиться через те, що її сукня може бути настільки пишною та тяжкою, що прохід залою до крісла наречених на подіумі у кількадесят метрів може зайняти хвилин 10 та потребувати допомоги декількох людей, які крок за кроком нареченої пересувають каркас її весільної сукні.
Весілля зазвичай супроводжується гучною музикою, танцями та бенкетом. Фотографії дозволено робити лише запрошеним фотографам, телефони заборонені (щоб світлини жінок без хіджабів не потрапили в мережу).
